- підпряжений
- —————————————————————————————підпря́женийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відпряжений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відпрягти … Український тлумачний словник
підпряжений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підпрягти … Український тлумачний словник
відпряжений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
орчиковий — а, е. 1) Прикм. до орчик. 2) Підпряжений на орчику (про коня) … Український тлумачний словник
пристяжний — а/, е/, рідко. 1) Якого підпрягають збоку від голобель для підмоги корінникові; підпряжний. Пристяжний кінь. 2) у знач. ім. пристяжни/й, но/го, ч.; пристяжна/, но/ї, ж. Кінь, підпряжений збоку від голобель для підмоги корінникові … Український тлумачний словник
підпряжний — прикм. й ім. (про коня, якого підпрягають збоку від голобель), пристяжний, припряжний, орчиковий; підручний (також про вола); бичовий (підпряжений тимчасово на допомогу) … Словник синонімів української мови